Жити у теплій квартирі, за комунальні послуги платити мало, діти щоб ходили до школи з комфортними приміщеннями і фасадом, що радує око… Для багатьох кременчужан це може бути нездійсненною мрією,  а от мешканець Першого Занасипу Олександр Линтвар знає, як зробити будівлю енергоефективною і комфортною для життя. Перші результати вже можна побачити на прикладі ЗОШ №16. 
Коли з екранів телевізорів чиновники закликають простих громадян економити газ, електроенергію і воду, а також пропонують перенести початок опалювального сезону і «прикрутити вентиль газу», їх зовсім не турбує, що завдяки такій «економії» люди мерзнутимуть і постійно лікуватимуться від застуди. Економіст з планування, менеджер-економіст за освітою Олександр Линтвар ще два роки тому намагався почати перетворювати Кременчук, а точніше, його будівлі на комфортні, теплі, енергоефективні. Хотів, щоб рідне місто було не гіршим, ніж за кордоном, де попрацював п’ять років. Розробив проекти модернізації старих будівель, у яких розташовані дитсадки, школи, поліклініки, і розмістив цю інформацію в Інтернеті, а також почав пропонувати втілити в життя ці проекти. Проте зі своїми ініціативами одразу ж наштовхнувся на байдуже ставлення місцевих чиновників. Тому поки що багато його ідей знаходяться лише в проектах. Але від своїх ідей Олександр не відмовився і намагається таки знайти небайдужих містян, які розділяють погляди Олександра. 

Як свої будинки люблять у Європі

За п’ять років роботи на круїзному лайнері Олександру вдалося побувати в багатьох країнах. 
«Ми заходили в порти різних країн – Норвегії, Нідерландів, Бельгії, Франції та інших, ділиться наш співрозмовник. - Я дуже спостережлива людина і мені сподобалося ставлення мешканців цих країн до енергозбереження, люди заощаджують на комунальних платежах, щоб витрачати гроші на інші, більш важливі для них речі. В Європі система енергозбереження діє на загальнодержавному рівні, жодну будівлю не приймуть в експлуатацію, якщо вона не пройде енергоаудит. Забудовник обов’язково вказує, до якої категорії заощаджуваності повинна входити споруда, яка будується. Потім потенційні покупці аналізують чи варто купувати квартиру в будинку, який має низький рівень енергозбереження. Тобто рахують, що в такому будинку вони більше платитимуть за електроенергію і за опалення, бо стіни не утеплені або вікна зроблені не за технологіями енергозбереження. Європеєць готовий заплатити кілька сотень тисяч євро за житло у будинку з високим рівнем енергоефективності, зате він знатиме, що холодною зимою в його оселі гарантовано буде тепло і за опалення менше платитиме. 
За кордоном люди керуються загальними європейськими стандартами щодо втрат тепла у будинках. Тобто вони знають, що 16% тепла втрачається через вікна, через неутеплені стіни з оселі виходить 42% тепла, через дах – 7%, вхідні двері і вентиляцію – 30%, ще 5% тепла «забирає» підвал. І за всі ці тепловтрати людина платить гроші. Якщо ж будувати за європейськими нормами, матимемо тепло в оселі і заощадимо на опаленні. Ви будете здивовані, але у Києві лише близько 10% будівель збудовані за енергозаощаджувальними технологіями. Навіть зараз будують енергетично неефективні споруди, беруть кількістю, а не якістю. Тому що забудовники економлять на будматеріалах, а мешканцям цих будинків потім доведеться витрачати зайві гроші на комунальні послуги. Ти зекономив на придбанні житла, але проживаючи у ньому, постійно витрачаєш багато коштів на енергоносії. Та ще й невідомо, буде у квартирі взимку достатньо тепло чи доведеться ще й обігрівач купувати».
На думку Олександра, кременчужани повинні створювати ОСББ і відмовлятися від послуг централізованого опалення й гарячого водопостачання, ставити котли, утеплювати будинки і отримувати комфортні умови взимку та суттєву економію на комунальних платежах. Для прикладу наводить будинки на Першому Занасипу, на «Петрівці», де кілька багатоповерхівок мають автономне опалення і не залежать від комунальних підприємств. 

Починати з себе

«Особисто я відмовився від централізованого гарячого водопостачання, - розповідає Олександр. - Поставив у квартирі бойлер на 100 літрів. Влітку на обігрів одного кубометра води бойлером ви витрачаєте електроенергії на 7 гривень. Зараз ті, хто користуються послугами централізованого гарячого водопостачання, платять за 1 кубометр води 15,75 гривень. Взимку нагрівання води бойлером коштує дорожче – близько 10 гривень за 1 кубометр. Усе через те, що взимку по трубах іде холодніша вода, ніж улітку, бо потрібно робити теплоізоляцію не лише труб гарячого водопостачання, а й тих, якими тече холодна вода. Але у будь-якому випадку ви виграєте на установці бойлера. Зробити все дуже просто: пишете заяву в КП «Теплоенерго» про те, що відмовляєтеся від споживання гарячої води. Комунальники опломбують у квартирі цю трубу. Окупність від встановлення бойлера - близько 1,5 року. Зараз вартість бойлера разом з послугами за установку в середньому коштує 3300 гривень. Але тут потрібен індивідуальний підхід. Так, наприклад, самотньому пенсіонеру, який споживає мало гарячої води, ставити бойлер невигідно. Для сім’ї з дітьми, коли витрачаються великі обсяги, бойлер дозволить значно зекономити».

Рідна школа – перша на черзі

Цього року Олександр може похвалитися першими результатами – директор його рідної школи на Першому Занасипу підтримав ідею ентузіаста і справа зрушила з місця. На сьогоднішній день проведене утеплення однієї стіни будівлі 16-ої школи. Олександр каже, що дуже вдячний директору і вчителям цієї школи за знання, які отримав свого часу і хотів би зробити цей заклад більш комфортним. Бо згадує, що бували такі роки, коли в холодні зими з гарячими батареями у приміщенні було холодно. 
«Тепер я розумію, чому, - пояснює наш співрозмовник. - По-перше, дуже великі вікна – 5 на 2 метри, до того ж вони старі. Ще однією проблемою були стіни, які пропускали тепло. Діти хворіли. Яке потім може бути бажання вчитися?»
За словами Олександра, на сьогодні у школі замінено 40% вікон. Встановили вітчизняний сертифікований профіль і енергозберігаючі вікна зі срібним напиленням, яке утримує тепло. Потім утеплили стіну пресованою базальтовою ватою і в деяких місцях пінопластом. Найближчим часом планують пофарбувати стіни, щоб забути про сірість, наприклад, у кольори національного прапора. Він вважає, що школяр повинен з дитинства бачити приємні кольори, з позитивом сприймати будівлю, де проводить так багато часу. Ми поцікавилися, за чий кошт було розпочато модернізацію школи. Ось що почули у відповідь:
«За мої кошти і кошти небайдужих людей, які хотіли втілити в життя мою ідею. 
Але роботи ще багато, оновили лише 20% приміщень школи. Зробили стільки на скільки вистачило грошей. Загалом же на утеплення шкіл повинні виділяти кошти з державного бюджету. Не з батьків дерти, а з податків брати, які всі ми платимо. 
Поки що важко сказати, скільки буде економитися на опаленні завдяки першим крокам з модернізації. Якби всю школу утеплити, зробити повну теплоізоляцію, тоді точно можна було б визначити, що тепер можна подавати на заклад, наприклад, на 30% менше теплоносія, а в приміщеннях буде тепло. А для того, щоб оновити всю школу, потрібно знову шукати інвесторів. За моїми підрахунками, ще 450 тисяч гривень піде тільки на заміну вікон, а у школі їх ще 100 штук залишилося старих! І ще - гроші на утеплення стін. Усього на вікна й стіни - близько 1 мільйона гривень». 
Ще ентузіаст пропонує залучати альтернативні джерела енергії. Так, наприклад, на даху школи можна встановити сонячні панелі і завдяки цьому отримувати електроенергію, акумульовану з енергії сонця. 
«По ТБ бачив сюжет, як мешканець Львівщини на 18 тисяч доларів придбав сонячні батареї і встановив на території свого приватного домоволодіння. Він уклав необхідні договори з «Львівобленерго» і в літні сонячні дні, коли йде найбільша віддача енергії, продає їм надлишкову електричну енергію, отриману від сонця. І це не новина! Так живе зараз уся Європа. У нас на законодавчому рівні є таке, просто люди про це не знають. Але потрібно розумітися на цій справі, цей львів’янин за фахом електрик. 
Як цей досвід застосувати до школи? Дивіться, влітку школа не працює, а в цей час сонячні батареї виробляють електроенергію, яку продають обленерго. А взимку, коли мало сонця, використовують електроенергію обленерго. І тоді, за підсумками року, може виявитися, що витрати школи на електроенергію дорівнюють нулю. Або якщо й використали більше, ніж продали, то все одно мають мінімальні рахунки за електроенергію. От що означає самоокупний будинок. Коли він сам себе забезпечує енергоносіями і не залежить від центрального теплопостачання чи електропостачання». 
Це щодо електричної енергії, а тепло Олексій радить брати з надр землі. Для цього потрібно встановити спеціальний теплонасос. Проте ці ідеї лише для приватних будинків, багатоповерхівку таким обладнанням не обігрієш. Але ідея така не всім і по кишені, бо коштує обладнання недешево. Зате потім не платиш за комунальні послуги і не шкодиш навколишньому середовищу. 

Лілія Самойленко, кореспондент газети ТЕЛЕГРАФ