ПРОЕКТ "Школа Свободи, Правди, Любові"

                                           

                                      Філософія освіти  школи №16 : Свобода, Правда, Любов

 

Мета патріотичного виховання – це виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді потреби та уміння жити в громадському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної культури.
                                  
Патріотичне виховання в школах спрямовується на залучення учнів до глибинних пластів національної культури і духовності, формування у дітей та молоді національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань на основі цінностей вітчизняної та світової культури. Воно здійснюється на всіх етапах навчання в школі, забезпечується всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдарованість, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності і культури, виховання громадянина України, здатного до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на процвітання України.    
 
В основу виховання мають бути покладені принципи гуманізму, демократизму, єдності сім'ї і школи, наступності та спадкоємності поколінь.
 
В нашій школі підґрунтям для національно-патріотичного виховання впроваджуються орієнтири: 
 
  СВОБОДА, ПРАВДА,   ЛЮБОВ.
 
Сьогодні найбільшою небезпекою, яка чатує на наше суспільст­во, в не розлад економіки, не зміни політичної системи, а руйна­ція особистості. Як врятувати людину? Як зберегти людське в людині? Саме тому передусім потрібно плекати нове покоління, адже, якщо і можна  когось урятувати в теперішньому несправедли­вому житті, то це наших дітей. Але яким чином? Де той пророк, який знає, що треба робити.
 
Ми занадто довго покладали надію на пророків. Тим часом розумом і серцем давно збагнули: час відмовитися від старої школи і від усього, з чим вона пов´язана, відмовитися від думки, що в умовах несвободи, нелюбові й неправ­ди можна виховати щасливу людину, що з умовах повсякчасного пригнічення бажань і волі дітей можна успішно ростити і розвива­ти особистість.
 
Справді, потрібна інша школа - з новою філосо­фією освіти, новою педагогікою, новим змістом, новими стосунками, новим учителем - школа олюднена, яка не призводить до руйнації особистості. Для створення такої школи старі орієнтири не придат­ні, потрібні цілком інші:
 
СВОБОДА,  ПРАВДА,  ЛЮБОВ.

 
Яка захоплююча ідея! Озброїти б нею кожного вчителя! Це шлях філософії свободи і нової школи - керуватись не заборонами, а природними бажаннями вихованців, повіривши в первинність їхніх прагнень, робити добро і формувати ці прагнення в добро. Рішуче заперечуючи філософію заборони, ми відмовляємося від влади над дитиною і вибираємо шлях школи - вільна особистість у вільній школі, вільна до такої міри, що може все робити по совісті. Що таке совість? 

Совість, присутня в глибині людської душі, – це суд розуму, який у відповідний момент наказує людині чинити добро й уникати зла. Завдяки совісті людина може бачити моральну вартість усього, що вона вчинила або має намір учинити, а отже, і відповідати за свої вчинки.
Совість - це як ваше внутрішнє "Я". Коли ви робите який-небудь вчинок, совість аналізує його, робить висновок, добре чи погано ви вчинили. Якщо все добре, то всередині ви пишаєтеся собою і своїм вчинком. Якщо ви неправильно вчинили, то ваша совість штовхає вас на думці про те, що цього можна було і не робити, що надійшли ви недобре.

У кожної людини вироблена своя система моральних цінностей (визначення що є добре, а що? погано). Якщо обставини або окремі особистості, змушують його чинити врозріз своїм етичним нормам і переконанням - це викликає внутрішній конфлікт. Іншими словами, совість - це фільтр, що оцінює вчинки, слова, дії і т.д. людини, з позиції їх правильності.

 

Шлях до нової школи лежить також через любов. Філософія освіти старої школи спиралася на принцип класового підходу,в основі якого завжди маячив горезвісний образ ворога. Увесь зміст радянської школи поділено на наших і не наших, на червоних і білих, на бідних і багатих - на друзів і ворогів, а ворогів, як відомо, знищують. Тут, як кажуть, не до любові. Кілька поко­лінь радянських людей учили ненавидіти, тепер завдання школи - зректися ідеології ненависті та утвердити любов як ідеологію.
 
Ми всі пройшли науку ненависті - і тепер потрібно освоювати, можливо, найголовнішу науку, дуже складну, багатогранну - науку любові. Нехай це не видається дивним, але нам треба дуже серйоз­но вчитися любити людину та життя і вчити цьому наших дітей, учити їх жити без насильства і страху, будувати стосунки за законами гуманізму, дбайливого ставлення до людини і людського життя як найвищої цінності.
 
По суті, у нас до проблеми любові, яка існувала завжди, ніколи не ставилися серйозно. Потрібно довести до свідомості юних любов як акумулятор життя, як найбільший зміст буття, як духовний творчий початок. Ми маємо усвідомити і допомогти зрозуміти дітям, що без любові до людини і до життя не буде ані здорових стосунків, ані здорового суспільства, ані суспіль­ного прогресу, ані моральної орієнтації в пізнанні добра і зла.
 
Тільки любов допоможе людині, тільки сповідуючи людяність, ми зможемо об"єднатися для відродження Батьківщини. Любляча людина - це сильна людина. Люблячий - означає "непереможний".
 
Воістину людина починається з любові, є любов  - є людина, є життя. Любов - запорука від деградації людства.
 
І школа починається з любові. Досвід шкіл Толстого, Сухомлинського, Монтесорі це підтверджує. Кращих за ці школи - школи виховання на основі любові і без примусу - поки що не створено. По суті, справжня педагогіка - це і є наука про любов. "Якщо ми навчимо дитину любити, їли навчимо її всьому" /Ш. Азапов/.
Шлях до нової школи лежить також через утвердження правди - в змісті освіти, особливо історії і літератури, у стосунках між учителем і учнями, між батьками і дітьми, у всіх проявах шкільного життя. Якщо у школі пануватиме правда, то це означатиме, що ми позбулися фальші, показухи, подвійної моралі, розбіжності між словом і справою. Питання правди - це питання морального вибору між правдою і кривдою, добром і злом, честю і безчестям. Нова школа - школа правди, честі і совісті.
 
Отже, в   СВОБОДІ,  ПРАВДІ  і  ЛЮБОВІ  полягає не лише нова філософія освіти - в цьому головний зміст і найвища мета нашої школи, її ідеал.