«Ми тую славу козацькую збережемо»

 

 

практично-орієнтований.

 

Мета проекту:

вивчення історії козацтва, формування свідомого громадянина патріота, професіонала, тобто людину з притаманними їй особистісними якостями й рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттями, вчинками та поведінкою, спрямованими на розвиток демократично-громадянського суспільства в Україні, виховання гуманіста, патріота, громадянина України, виховувати в учнів любов до рідної землі, рідного краю, до України, формувати патріотичні почуття гордості та поваги за старше покоління, земляків.

 

Шляхи реалізації проекту: поповнення кабінету народознавства, музично-літературні композиції з запрошенням козаків, години спілкування з нагоди визначних подій, краєзнавчі екскурсії та пошукові експедиції.

 

Очікувані результати реалізації проекту:

• виховання гуманіста, патріота, громадянина України, розвиток особистості з високою національною і громадянською свідомістю;
• розвиток особистості з високою національною і громадянською свідомістю, прищеплення й розвиток моральних почуттів, міцних переконань і потреби поводити себе згідно з моральними нормами, прийнятими у суспільстві;
• пробудження бажання вивчати історію рідного краю, своєї держави, берегти її традиції, вболівати за майбутнє країни.

Мабуть, усім відома істина, що виховувати справжніх українців, патріотів своєї держави потрібно з дитинства. Бо на цьому етапі людина визначає свої життєві орієнтири та розробляє життєву позицію.                    

                     Нашу ідею підтримала і група батьків учнів. Саме вони найбільше зацікавлені, щоб їхні діти росли розумними й здоровими, веселими й кмітливими, щоб вони приносили в дім тільки радість, стали справжніми громадянами України.

 

Козацькому роду нема переводу             Сьогодні наша шкільна козацька родина поповнилась новими козачатами. Учні 5-6 класів прийняли Урочисту клятву та пройшли посвяту до лав Українського козацтва. Посвяту проводив Крайовий Отаман Полтавського Козацького Товариства – Українське козацтво генерал – осавул Жовтобрюх Олексій Володимирович. Учитель історії, сотник Українського козацтва Побіжко Юлія Іванівна зачитувала дітям слова Урочистої обіцянки, а вони дружно їх повторювали. Також Юлія Іванівна вручала козачатам Реєстрову Грамоту та Універсал, які засвідчують, що діти пройшли Посвяту та мають звання «Джура» чи «Старший джура». Підтримати молодих козачат прийшли їх однокласники, старші учні, вчителі, а саме головне, батьки. Вітаємо учнів з вступом до лав Українського козацтва, бажаємо міцного здоров’я, успіхів у навчанні, берегти і підтримувати традиції Українського козацтва!           ФОТОРЕПОРТАЖ завантажити ВІДЕО: "Посвята у козачата"...завантажити        Це свято ще більше об’єднало усіх!     14 жовтня православні християни святкують День Покрови Пресвятої Богородиці. В цей же день відзначається День українського козацтва та День захисника України. Про козаків написано багато наукових праць і художніх творів, знято безліч фільмів. Унікальність нашої історії й нашого народу полягає в тому, що в козацтві виявився творчий і волелюбний дух наших предків. Через козацтво створювалася наша історія, і кожен з нас не тільки причетний, а й відповідальний за неї. ФОТОРЕПОРТАЖ…завантажити   ВІДЕОРЕПОРТАЖ …завантажити      Тож напередодні цього чудового свята, 12 жовтня, класні керівники нашої школи провели у своїх колективах усні журнали, бесіди «Ми – нащадки козацької слави», спрямовані на виховання в учнів патріотизму, інтересу до вивчення історії свого народу, бажання стати нащадками славних лицарів українських - козаків. Напередодні Дня Покрови Святої Богородиці, 11 жовтня, під вечір у Стамбулі представник Вселенського патріархату зробив заяву щодо Української православної церкви, яку українські політики і представники деяких місцевих православних церков уже охрестили історичною. У ньому материнська структура всіх православних церков світу, Константинопольський патріархат, офіційно заявила, що продовжує процес надання автокефалії помісній Українській православній церкві, а також скасувала дію Синодального листа 1686 року, який, як твердять у Москві, підпорядковував Київську митрополію Московському патріархатові. Сьогодні 15 жовтня 2016 року відбулася посвята в козаки учнів нашої школи в Свято-Миколаївському Кафедральному соборі Київського патріархату

На другий день після Покрови в Свято-Миколаївському Кафедральному соборі Київського патріархату здійснювався ритуал посвяти в козачата учнів нашої школи. Ритуал посвяти в козачата здійснював священник Свято-Миколаївського храму протоієрей Юрій Кузьмін.  Після того, як за всіма козацькими правилами, всі новобранці-козачата по черзі поцілували  краєчок козацького прапора й прийняли присягу на вірність Вітчизні й народу, отець Юрій прочитав молитву і окропив школярів свяченою водою. Присягу зачитав голова Ради старійшин Полтавського Крайового Козацького товариства Валерій Петрович Більченко. Цілуючи козацький хрест і прапор хлопці та дівчата поклялися любити Україну, боронити її волю, захищати своїх рідних та близьких. Разом з дітьми прийшли до церкви батьки дітей, вчителі.   ФОТОРЕПОРТАЖ…15.10.2016 року завантажити   ВІДЕО: Посвята учнів школи №16 в козачата 15.10.2016 року…для перегляду …натисніть                                                                                                                  Маленьких козачат привітав крайовий  Отаман Полтавського  Крайового Козацького товариства, генерал-осавул Олексій Жовтобрюх, а також  вручив реєстрову грамоту і універсал українського козацтва. Лави козаків поповнили 18 учнів і отримали звання "джура" - 16 учнів, звання "старший джура" – 2 учні. Директор школи, генерал-хорунжий, Олексій Довбня висловив слова вдячності батькам, які разом з дітьми прийшли сьогодні до святого храму.   ВІДЕО: Учень 5-А класу ТАТАРОВ Денис прочитав авторський вірш "Про Україну"15.10.2016 року …для перегляду натисніть  Наша рідна Батьківщина-це наша воля і країна. Будемо її захищати,будемо ми її любити. Буде воля – щаслива доля і мир  в країні Україні. Не буде війни, не будемо ми платити життям за мир над головою Тільки дайте зрозуміти:  Навіщо  ви гробите Донбас, навіщо  вам Крим, навіщо вам жертви. Ми боремося і не здаємося. Наш дух ніколи не впаде, але можуть впасти українці… Брати наші та сестри.

 

Список козаків і козачок школи №16 м. Кременчука

 

 

1. Довбня Олексій Васильович - генерал-хорунжий (директор школи)

 

1.      Таран Світлана Володимирівна   – сотник (заступник директора школи)

2.      Гірін Олексій - джура

3.      Доможирський Андрій- джура

4.      Щербак Олександр старший джура

5.      Комашко Марія- джура

6.      Редькіна Юлія- джура

7.      Голоскок Назар- джура

8.      Довженко Володимир- джура

9.      Диба Микита- джура

10.  Аносов Олександр- джура

11.  Отрізной Антон- джура

12.  Печериця  ст.. джура

13.  Горшунов Роман- джура

14.  Скребкова Ксенія- джура

15.  Гориславець – Якимець Анастасія- джура

16.  Гориславець  Анастасія- джура

17.  Кривенко Андрій- джура

18.  Романко Олександр- джура

19.  Репешко Олег 5-а клас- джура

 

 

 

 

 

 

 

Бабир Максим – старший джура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Скриль Леонід – старший джура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кондратенко Віктор - джура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Горяна Катерина - джура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Григоренко Софія – джура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кобзар Анастасія – джура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оксюк В’ячеслав – джура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Олійник Олег – джура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виймов Кирило – джура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Биховець Анна – джура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мулько Анна – джура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зиков Денис – джура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кучеренко Марія – джура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Маширова Марієтта – джура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Козуб Варвара – джура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Побіжко Юлія Іванівна -булавний (вчитель історії) 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Погребняк Кіра  – старший джура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шульга Ілля   - старший джура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шевченко Вероніка  - джура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тарасенко Дмитро  - джура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Татаров Денис  - джура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Григоренко Дар’я  - джура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кравченко Маргарита  - джура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бабич Олександр  - джура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мельниченко Вадим  - джура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Череп'яний Денис  - джура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чумак Володимир  - джура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шпак Віталій - джура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Губар Артем - джура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ковнір  Владислав - джура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Крисько  Дмитро - джура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лисенко  Ілона  - джура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приходько Анастасія  – джура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Панченко Єлизавета  - джура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Д´яченко Данило  -  джура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рубан Анастасія  - джура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шкуренко Олександр - джура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вишняк Софія - джура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5-ть  років у школі існує дитяча шкільна організація  «Джура», яка є добровільним незалежним громадським об'єднанням, яке будує свою роботу на принципах демократії і самоврядування,  що сприяє духовному відродженню та патріотичному вихованню підростаючого покоління.

Неможливо знайти у минулому України якесь інше явище, яке б так глибоко і різнопланово вплинуло на історичну долю всього українського народу. З початків козацтва і до сьогоднішнього дня, а, вочевидь, і на майбутнє, життя українців — «і мертвих, і живих, і ненарожденних», усієї нації з її минулим, сучасним і майбутнім, було, є і буде нерозривно пов’язане з козацтвом. Переконаність у надзвичайно важливій ролі козацтва в історії України — це одна з тих небагатьох істин, яка не викликає сумніву у людей з різними, навіть протилежними поглядами на політику, ідеологію та історію. Це та сторінка історії, яка інтегрує, об’єднує наше й досі розколоте суспільство. Козацьке минуле так глибоко й органічно вкарбувалося в історичну пам’ять народу, що на його тлі сьогоденні політичні розбіжності набувають другорядного значення.

 

 

 

 

Захід розпочався з молебну в пам’ять про захисників України всіх часів, який провів священик Свято-Миколаївського собору протоієрей Юрій Кузьмін. Це старовинна та історична для кременчужан споруда типового храму, яка залишилася майже неушкодженою в роки Другої світової війни. Присягу зачитав голова Ради старійшин Полтавського Крайового Козацького товариства Валерій Петрович Більченко. Цілуючи козацький хрест і прапор хлопці та дівчата поклялися любити Україну, боронити її волю, захищати своїх рідних та близьких.                                                             

 

Маленьких козачат привітав крайовий  Отаман Полтавського  Крайового Козацького товариства, генерал-осавул Олексій Жовтобрюх, який побажав їм здоров’я, успіхів у оволодінні шкільними знаннями та козацькою справою, попросив бути надійними помічниками своїх мам, бабусь та сестричок, поки батьки повернуться додому, а також  вручив реєстрову грамоту і універсал українського козацтва. Лави козаків поповнили 19 учнів і отримали звання "джура" - 17 дітей, звання "старший джура" - 2 хлопчиків. Директор школи, генерал-хорунжий, Олексій Довбня висловив слова вдячності батькам, які разом з дітьми прийшли сьогодні до святого храму.

 Існує досить поширена думка, що в запорозькі козаки приймали всіх, хто приходив на Січ. Проте це не так. Щоб стати справжнім козаком, слід було пройти дуже нелегку школу: козак повинен бути не тільки неперевершеним воїном, але так само знати грамоту, а потім скласти суворі іспити, які витримували не всі, тож не всі й ставали козаками.  Новачків приймали на 7 років в "молодики". Більша частина «молодиків» були  кріпаки-селяни, які тікали від панів, тому їх реєстрували не за прізвищами, а  за прізвиськами, які давали з огляду на те: чим займався, що любив робити "молодик".

 

 

 

                    17 вересня  учні нашої школи разом з батьками , вчителями побували на святі козацької слави «Козацько-чумацька бувальщина», яке проходило в Крюківському районі.

 

 

  

                   Учні 9-10 класів (всього 17 осіб) на чолі із заступником директора з виховної роботи Таран С.В. стали членами Українського козацтва, пройшли посвяту в Свято-Миколаївському Кафедральному Соборі м. Кременчука. Всі учні отримали реєстрову грамоту, яка засвідчує, що вони пройшли посвяту, прийняли клятву і стали дійсними членами  Українського козацтва, мають усі обов’язки, права та привілеї згідно Статуту та старовинних звичаїв Українського козацтва.

                    Згідно «Положення про козацькі військові звання в Українському козацтві» учням присвоїли звання ДЖУРА , а Щербаку Олександру і Печериці Віталію – СТАРШИЙ ДЖУРА, заступнику директора з виховної роботи Таран Світлані Володимирівні – ХОРУНЖИЙ.

  Саме такий напрям обрав для виховання учнів педагогічний коллектив нашої школи  на чолі з його директором, генерал-хорунжим Українського козацтва Олексієм Васильовичем Довбнею.

                     Нове – це добре забуте старе. Я не закликаю повернутися у вчорашній день. А ось у позавчорашній – варто. Маємо гарний приклад – козацька доба. Козаки не лише були мужніми воїнами, вільнолюбними громадянами, державними мужами, умілими господарями землі, досвідченими хліборобами, вмілими ремісниками, державними мужами, але й мудрими вихователями дітей. Вони змалечку формували у молодого покоління синівську любов до рідної землі, готовність її захищати від поневолювачів, до жертовності, високу національну свідомість, глибоку духовність, гартували фізично.

КЛЯТВА – ПРИСЯГА

українського козацтва на вірність України

            Приймаючи клятву-присягу Українського козацтва, перед Богом нашим Всевишнім, перед Українським народом, ім’ям моїх матері й батька, усім мені найсвятішим і найдорожчим, святою землею українською

КЛЯНУСЯ, що готовий віддати й життя, захищаючи свободу нашого народу Українського, його споконвічні порядки, традиції та звичаї, самостійну Україну!

КЛЯНУСЯ все своє життя щиро дбати про духовний і матеріальний добробут, матеріальне й фізичне здоров’я Українського народу, Українську мову й культуру, високу Українську духовність, звичаї та традиції Українського козацького лицарства, бути всім справді українським побратимом.

КЛЯНУСЯ як зіницю ока берегти й плекати єдність Українського козацтва, як одного з найвагоміших гарантів єдності Українського суспільства й всього Українського народу. Рішуче боротися проти що найменших спроб розколу Українського козацтва.

КЛЯНУСЯ, що буду стояти до смерті за державність, свободу й незалежність України, недоторканість її кордонів та територіальну цілісність. До останнього подиху життя, останньої краплини крові служити Україні, поставити на службу Україні всі свої сутності,  духовні й фізичні сили, розум, емоції і волю. А якщо порушу цю клятву, то нехай свята Українська земля не прийме моє тіло й буду я проклятим моїм родом і Українським народом, і хай покарають мене Бог і мої побратими, Українські козаки.

Україна – або смерть!

Слава Всевишньому! Навіки слава Богу нашому!

Слава Україні! Слава її героям!

Слава Українському козацтву! Слава! Слава! Слава!